Про безмежну Радість … Народження нового життя:)

Написала:  
Представленно в рубриці: Розповіді про пологи

malykПоклали в четвер мене на стаціонар … для того щоб уникнути пологів в годину пік і не потрапити в пробку (За це ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ моєму лікарю)! У четвер я влаштувалася в палаті і було вирішено, якщо у п’ятницю не почну народжувати то відпустять додому на вихідні! … В четвер тиша … нудно … думаю про карапузика … тренуюся дихати .. і все думаю що народжу напевно не скоро 🙂

П’ятниця … вранці 11-00 лікар дивиться на кріслі і говорить, що шийка згладжена але розкриття так і залишилося 2-а пальця! Я налаштовуюся їхати ввечері додому … і лежу в ліжку, а в мене живіт тягне як на місячні … а я впевнена, що це помилкові перейми … і все сильніше і сильніше … але терпимо і приємно , що все одно не вірю в 12-00 я йду на Монітор серця а там 150-160 ударів … майже як на переймах … лікар запитує … Іра, а живіт болить … ну кажу болить як на місячні … злегка тягне!

Вирішили за годину якщо не пройде то на крісло …

Іду в палату і вмовляю малюка … “Лапочка давай сьогодні, мама не любить лежати в лікарні … будь-ласка”

Через годину іду на крісло. Дивиться вона мене на кріслі в 15-00 … і тут я чую “Так у тебе повним ходом перейми … терпляча ти, раз злегка потягує” … і тут я відчуваю один з приємних моментів … у мене відійшли води … з огляду на проблему з туалетом у вагітних.. це був кайф

Ну тут власне все й почалося … я чекала перейм … як за книжками з проміжками в 15 – 20 хв … але я їх або пропустила на ліжку ворожачи воно чи ні … або … перейми по 10-15 сек у проміжок з 1-2 хвилинами … я в шоці … з ранку нічого не їла … дзвоню чоловікові і кажу ці заповітні слова … котрі перебирала в голові останні місяці 3 “Діма, Я народжую!

Оскільки пологи у нас спільні … чоловік в такому ж шоці мчить до мене і потрапляє в пробки.

Ще близько години я перебувала в перед пологовій палаті … дівчатка дивилися на мене як на піддослідного кролика) … Там перейми я переносила з легкістю, правильно дихала .. намагалася ходити … думала про доцю … і дуже хотіла до чоловіка ! Тут я його побачила через вікно і вирішила наполегливо вимагати переводити мене в Родблок …

Десь в 16-30 ми пішли в пологовий зал … і там все почалося … чесно не знаю для кого придумали ці знеболювальні … я змогла на ньому посидіти рівно пару секунд між переймами … котрі посилювались і посилювались … дихати правильно ставало все важче … ПІДТРИМКА ЧОЛОВІКА мені на стільки допомагала … крапельницю я постійно перетискала рукою за що отримувала від лікаря … мені на стільки хотілося плакати … причому не від болю .. а просто плакати .. . між переймами могла і пожартувати пару секунд … але на переймі … це було щось … вона мені здавалася вічністю … але і це ми терпіли мужньо …

Найнеприємніше виявилося на переймах лежати на спині і давати доктору дивитися розкриття – ааа …

Але потім прийшло інше, більш ефективне відчуття … Перейма + потуга … це взагалі … ну на стільки, що я почала видавати звуки схожі на гарчання якогось скаженого звіра))) Доктор подивилася і попросила три рази добре потужитися .. це ми зробили … і каже … зараз головка знаходитися в самому вузькому місці в тазі .. дитинці дуже боляче … якщо ти не правильно потужишся їй буде ще болючіше … а у мене перейма … потуга … лежу на спиті … біль дикий … але думка про Дитинку сильніша будь-якого болю .. і ми тужимося правильно .. Хух! І ось ці слова … В РОДЗАЛ…

Приміточка, з чоловіком домовлялися, що на пологи він не піде .. тільки на переймах побуде … я дивлюся в його щасливі очі … і кажу Ходімо зі мною … на що отримую відповідь “НУ ЗВІСНО ПІДУ”

І ось пологовий зал … бачу величезну акушерку і гінекологічне крісло тільки в лежачому стані … встрибують на нього дуже швидко … чоловік стоїть з права біля голови … і на стільки багато говорить, що в мене, від куди не візьмись, береться багато сил на потуги! У мене склалося враження, що мені постійно говорили тужся! тужся! тужся … перерв не було .. я не могла зрозуміти коли ж мені повітря набрати))) І тут я чую від чоловіка “Вона білява, чуєш))) ” і я розумію, що виходить голівка … і ще дві три потуги … і на груди мені кладуть моє щастя … сонечко яке не заставило маму довго мучитися!!! Я не могла натішитися і кричала … “Я Народила, Боже, я Народила … Я мама”

Народила я в 18-15 … Дівчинку 3450 кг … 53 см!

Минуло кілька хвилин доцю зважили, помили … замотали і вручили татку)))

Я бачу чоловіка та на руку у нього пакуночок нашого найбільшого щастя!!!

На питання народила б я ще раз … відповім ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК :). Всі ці болі … та інше … це пусте місце в порівнянні з Божим подаруночком який в результаті з’являється!!!

Вам всім вдалих пологів і здорових карапузів!!!

Коментарі

Повідомте нам, що ви думаєте ...
ну і, якщо ви хочете щоб Ваш коментар був з аватаром, перейдіть за посиланням щоб отримати Аватар!

Ви маєте Увійти в систему щоб залишити коментар.