Ми все робимо разом! (розповідь молодого тата)

Написала:  
Представленно в рубриці: Розповіді про пологи

CB101888Рішення про спільні пологи було прийнято відразу, як само собою зрозуміле (теща рішуче протестує до цих пір, але то її проблеми), + ми ще під час вагітності спільно відвідували консультації (за власним бажанням), доктор не заперечував.

Не знаю як у інших, можу відповідати тільки за себе, ніякої інформації щодо спільних пологів принципово не вивчав і спеціально не готувався, єдине що готував – це мисливський ніж (за переказами хлопчику, що б він виріс справжнім чоловіком необхідно різати пуповину мисливським ножем або сокирою).

У пологовий зал нас завели в 6-30, а народили МИ в 16-05. Свою функцію я пізнавав на місці по ходу процесу – “так по масуй мені поперек”, “так піди в той кут і мовчи!”, “Принеси мені м’яч !!!”,” спокійно постій поряд “,” дякую мій милий “,” я повисну на тобі хвилин 5 “, в цілому стандартне жіноче хочу того не знаю чого, а тут мій повний послух – моїй дружині сподобалося і сильно заспокоювало. Ще один позитивний момент: їй не доводилося кричати і кликати кого не будь, вона тихенько кивала мені, а я йшов в коридор, і кликав доктора або акушерку, для регулярного огляду.

Далі вона вибивається з сил з її вуст звучить голосно тільки 2 фрази “коліть Наркоз!!! я вже не можу!!”, “Ріжте мене! сама вже не зможу”. І знову став у нагоді чоловік – “так заспокойся!! Сама зможеш! Ти ж моя дружина і наше прізвище …………!!!!! не личить нам здаватися!! ! не знаю чому, але подіяло, (чи то фрази, чи то звичний наказовий тон чоловіка). Після цього нас вистачило ще на 2 години, потім сили почали залишати обох – прийшов лікар і порадив мені зводити її в душ і підбадьорити (реально добу на ногах і втома підкрадалася), а не було б чоловіка поряд ніхто б її нікуди не зводив, а подивилися і сказали “так все в процесі, ми через годинку підійдемо”.

Після душу нам сили додалися ще на 2 години, потім прийшов момент коли ВЖЕ ПОРА!!! Я покликав лікарів, мене поставили біля кушетки у дружини за головою (що б не бачив того чого не треба) і я спокійно контролював що б його сильно не тягнули, що б не упустили (іноді таке буває), і потім я бурхливо просив що б мене пустили різати пуповину (а мені сказали “стій мовчки, нікуди не лізь”), потім пам’ятаю смутновато, тому що переповнюють емоції відключають ВСЕ – мозок, м’язи, мову.

Не знаю точно, але дружина сказала, що без мене було б дуже складно, я офіційно заявляю, що чоловік теж має право бачити і переживати МОМЕНТ появи своєї дитини на світ.
Ще один “+”, це зближує з дружиною неймовірно (раніше тато перший раз бачив дитину через вікно палати на 2-му поверсі, 3 дня бухав з друзями від щастя і тільки потім з бодуна (не всі, але 70%) забирав з пологового будинку . А зараз поки мама ще лежить – я разом з акушеркою зважив, поміряв, витер, одяг і разом з матусею на каталці поїхали в окрему палату (така ж важлива річ, як і спільні пологи, тому що допомога чоловіка також потрібна ще як мінімум 2 -3 доби). Але це вже інша історія!

Ми одружуємося (починаємо жити разом) для того, щоб все робити РАЗОМ!! і вагітність і пологи не є тому виключення!
А там вирішуйте самі потрібний чоловік на пологах чи ні.

Щасливий тато 🙂

Коментарі

Повідомте нам, що ви думаєте ...
ну і, якщо ви хочете щоб Ваш коментар був з аватаром, перейдіть за посиланням щоб отримати Аватар!

Ви маєте Увійти в систему щоб залишити коментар.