Мама і маля » Аборт

Хочеться поділитися …

Лікар-консультант — Thu, 26 Nov 2009 05:26:20 +0000

Я сама пережила аборт, і те почуття провини і сорому, яке тепер лежить на мені, не описати словами. Я хотіла б поділитися з вами своїми враженнями від аборту – може бути, після публікації цього тексту абортів стане менше.

Я пам’ятаю дуже чітко, як заходжу в просторе приміщення з білими стінами і бачу прямий коридор, у глибині якого губляться обриси предметів. У кімнаті по ліву руку від мене стоять і розмовляють лікарі, на них блакитні халати, і говорять вони, не приглушаючи свого голосу, голосно, виразно і чомусь надто різко.

- Чого трясешься? – Запитує жінка-лікар. – Народжувати треба, раз трясешься, а якщо не можеш народжувати – так зробимо все і справі кінець.

Вона проводить мене в іншу кімнату, і я вперше за довгий час починаю відчувати сильне тремтіння, з яким неможливо впоратися – великі судоми, які прокочуються по моїх ногах, і які нічим не можна заспокоїти. Мені починає здаватися, що в мене жар, і вся справа лише в температурі приміщення, в якому я опинилася. Крізь вікно я бачу будинку і небо, все це дуже сіре, тьмяне і наче світло втратило. У кімнаті чотири ліжка, що стоять в ряд досить близько одне до одного. Потрібно роздягтися догола. Я стягують з себе чоботи і джинси, потім настає черга блузки і нижньої білизни. Холодно. Так набагато холодніше. Мені потрібно надіти на себе напівпрозору блакитну накидку і одноразові бахіли на голі ноги. Потім наказано лягти. Я відчуваю страх, який грудкою піднімається до самого горла, і я закриваю обличчя руками, щоб хоч якось відволіктися. Поряд зі мною лежить інша пацієнтка – вона ледве говорить українською мовою і дивиться на мене переляканими і співчуваючими очима.

- Чому? – Ставить вона, як може, питання. – Та людина, він чоловік?

- Ні, – відповідаю я, і додаю, – мені страшно.

Вона киває головою у відповідь і ще говорить, говорить багато і невиразно. Потім відчиняються двері.

- Кого візьмемо? Цю? – Чується голос лікаря.

Вони відводять мою сусідку, але потім дуже швидко, через пару хвилин, повертають її в палату, бо перед наркозом не можна їсти, і тепер їй потрібно чекати тут ще годину. Тепер вони дивляться на мене.

- Іди ти.

Я встаю і не бачу практично нічого, крім лікаря та ще двох жінок. Мені потрібно подолати коридор, він дуже невеликий, але мені хочеться думати, що він довгий, дуже довгий.

- Вставай на ваги.

Вони маленькі, ці ваги. Стрілка кидається в середині між позначками «50» і «60», але я не можу розібрати точно, схожу з них. Тепер операційна. Треба сісти на крісло, поряд з яким стоїть циліндричної форми тумба зі шлангом, прикріпленим до неї. Я залізла на крісло, і жінка починає рухати мене до себе, – мені страшно так, що хочеться кричати. Я бачу навпроти себе велике вікно і білу стіну, але потім я повертаю голову і бачу обличчя лікаря, який набирає у шприц ліки. Я бачу це обличчя дуже виразно, у нього прямий ніс та великі очі якогось темного відтінку, я хочу зловити в них хоч крихту співчуття, але його немає, і сльози починають котитися з моїх очей. Я плачу, я не можу зупинитися. Я не видаю ні звуку, але я плачу так, як у дитинстві – безпорадно і тихо. Жінка перев’язує мені обидві ноги джгутом. Те ж саме робить лікар і з моєю рукою.

- Стискай та розтискай кулак. У тебе дуже тоненька ручка і взагалі не виражені вени. Важко буде потрапити.

Я стискаю кулак якомога міцніше, але розумію, що сил навіть для цього недостатньо.

- Якщо ти будеш плакати, то тебе не візьме наркоз.

Шприц, голка. Голова жінки між моїх ніг і слова:

- Укол пішов.

Вона дістає якийсь металевий і досить довгий інструмент. Я закриваю і знову відкриваю очі – так повторюю рівно 2 рази. Рівне 2 рази в моїй голові майнула думка про те, що я поки у свідомості.

Я відчуваю холод і вібрацію, яка йде від шиї до голови, повільно – спочатку до вух, потім …

Мій крик. Я кричу кілька разів, і від цього ж і відкриваю очі.

- Мені боляче!

Я лежу в палаті, накрита пледом, на моїх ногах шкарпетки. Я відчуваю дуже сильну, небувалу раніше біль в низу живота і запитую у сусідки:

- Мені вже все зробили? Мені правда все зробили?

- Так, так, – каже вона. – Лікар тебе приніс на руках. Скоро поведуть мене. Ти полеж небагато.

Я вдягаю білизну, одяг, годинник. Входить лікар і робить мені укол. Потім прийшов час УЗД. Я встигаю подивитися на екран і побачити, що чорної плями, усередині якої лежала, згорнувшись, маленька людина, вже немає. Ще годину тому вона була. ЇЇ немає. ЇЇ не буде. Людина залишилася в кімнаті з білими стінами, вміст насоса потім викинуть або виллють, і не буде цієї людину, якій я була матір’ю.

А потім настає стан розм’якшеного мозку і притуплення свідомості. Ми їдемо в машині. Я сиджу і крізь одяг бачу свої руки, які ніби зсередини світилась, і тонкі сині вени, в яких спочиває моя кров. Моя душа відділена від мене, я тільки дивлюся на свої пальці, що спочивають на колінах і тремтячі від холоду – я бачу їх, але не відчуваю, це просто предмети, які не мають прямого відношення до мого тіла. Мені хочеться посміхатися від того, що я зовсім нічого не відчуваю, – ніякого болю, ніякого страху і ніякого щастя. Щастя більше немає. Чи буде воно? …

Можливо, Вам буде цікаво:

Медикаментозний аборт

Лікар-консультант — Thu, 01 Oct 2009 19:03:15 +0000

Аборт – це не просто медична процедура. Для багатьох жінок це подія, що спричиняє серйозні фізичні, емоційні і духовні зміни. Більшість жінок, які страждають від наслідків минулих абортів, говорять про те, що їм би хотілося, щоб їх сповістили про всі факти, перш ніж вони пішли на аборт.

Медикаментозний аборт Міфегін, Міфепрістон (РУ 486)
Медикаментозний або Фармацевтичний аборт – переривання вагітності, викликане лікарськими засобами замість хірургічного аборту. Часто закінчується операційним втручанням і серйозними фізичними і моральними наслідками.

Існує помилкова думка, що Медикаментозне переривання вагітності є альтернативою аборту. Ні, це небезпечна помилка. Медикаментозне переривання – є справжнісінький аборт, в результаті якого знищується людське життя.

Міні аборт
Міні Аборт – вакуум аспірація, переривання вагітності на ранній стадії. Цей операційний аборт проводиться на ранній стадії вагітності (до 7-ми тижнів). М’язи шийки матки розтягуються металевими розширювачами до тих пір, поки розкриття не стає достатньо широким, щоб абортивні інструменти могли проходити в матку. Лікар прикріплює до трубки (її введено в матку) спеціальний шприц і внутрішньоутробна дитина висмоктується назовні. Незважаючи на те, що Міні Аборт проводиться на більш ранніх термінах, ніж звичайний Аборт – Міні Аборт є засобом знищення зачатої дитини – людського життя.

Фізичні, моральні та емоційні наслідки мині аборту не менш складні і небезпечні, ніж ускладнення операційного аборту. З самого моменту зачаття всередині тебе знаходиться жива, маленька людина, зі своїм індивідуальним набором ДНК, з певним кольором очей, волосся і статтю. Не дозволяй обдурити себе словами, що всередині тебе знаходиться згусток клітин. Це не правда.

Вакуумна-аспірація з наступним вискоблюванням
Проводиться протягом 6-14 тижнів після останнього менструального періоду.

Під час цієї процедури лікар відкриває шийку матки металевими розширювачами або ламінаріями (тонкими палицями, які вставляються годинами раніше самої процедури). Лікар вводить трубку в матку і прикріплює її до насоса. Насос розмелює тіло дитини на частини і висмоктує їх з матки. Такий аборт називається розширення з наступним вискоблюванням. У цьому випадку лікар може використовувати кюретку (закруглений ніж), щоб вискоблити частини тіла дитини з матки.

Розширення і видалення
Протягом 13-24 тижнів після останніх місячних

Цей операційний аборт проводиться під час другого триместру вагітності. Оскільки розвивається дитина подвоюється в розмірі між 11 і 12 тижнями вагітності, його тіло занадто велике, щоб бути роздробленим відсмоктуванням і пройти через трубку. У цьому випадку шийка матки повинна бути відкрита ширше, ніж при аборті 1-го триместру. Тому, ламінарії вводяться за день або за два до самого аборту. Після того, як шийка матки відкрита, лікар витягає частини тіла дитини щипцями. Для того, щоб без зайвих зусиль вийняти череп дитини, його попередньо розмелюють щипцями.

Розширення і видалення на пізньому терміні
Частини тіла дитини захоплюються на осліп зажимом. Частини тіла дитини відриваються від самого тіла і витягуються через вагінальний канал. Інші частини тіла стискаються і витягуються назовні. Голова дитини затискається і роздавлюється для того, щоб пройти через вагінальний канал. Плацента та частини, що залишилися висмоктуються з матки.

Розширення і витяг
Проводиться від 20 тижнів після останнього менструального періоду

Ця процедура займає 3 дні. Протягом перших двох днів розширюють шийку матки і дають жінці антиспазматичні препарати. На третій день жінка приймає медикамент, що провокує пологи. Після того, як почалися пологи, лікар робить УЗД, щоб визначити місцезнаходження ніг дитини. Захоплюючи ноги щипцями, лікар витягає дитину назовні, залишаючи всередині тільки голову. Потім, ножицями робить отвір у черепі і випускає вміст назовні. Череп руйнується і дитину витягають із матки повністю.

Можливо, Вам буде цікаво:

Що таке аборт. Загальні відомості

Лікар-консультант — Tue, 08 Sep 2009 16:19:50 +0000

Аборт, від лат. Abortus – викидень. Штучний викидень, переривання вагітності, аборт, витравлювання плоду, вбивство ненародженої дитини до 28 тижнів, тобто до умовного терміну життєздатності плоду поза тілом матері. Після 28 тижня – штучні або мимовільні передчасні пологи (partus praematurus).

Розрізняють аборт штучний (abortus artificalis) і мимовільний (abortus spontaneus), тобто який почався без навмисних дій вагітної або інших осіб з метою переривання вагітності. Аборти поділяються також на лікарняні та поза лікарняні – кримінальні.

Штучний аборт розглядається усіма релігіями світу як вбивство дитини.

В рівній мірі у вбивстві ненародженої дитини винні лікарі, що роблять штучний аборт, та призначають абортивні препарати. Відповідальність за вбивство ненароджених дітей лежить також на чоловіку, який не перешкоджає здійснити дружині аборт, тих, хто дає поради зробити аборт, наполягає на аборті, виписує направлення на аборт, розповсюджує рекламу абортів і виступає за свободу абортів, виробляє та продає абортивні препарати.

З точки зору сучасної ембріологічної науки життя людини починається не з моменту народження, а з моменту зачаття, тобто з моменту злиття ядер чоловічої і жіночої статевих клітин. У цей час утворюється унікальний генетичний код, отже ембріон є біологічно самостійним організмом і ніяк не може вважатися частиною тіла матері, отримуючи від неї тільки кисень і поживні речовини. На більш пізніх термінах вагітності формуються зовнішні ознаки. Через 20 днів після зачаття починає битися серце, через місяць з’являються кінцівки. У ненародженої дитини фіксуються електрична активність мозку, серця, відбитки пальців та інші ознаки, характерні для дорослої людини, які визначають індивідуальність особистості. Кров дитини не змішується з кров’ю матері. Доведено також те, що ненароджена дитина відчуває біль.

Вперше у світі штучний аборт був узаконений в період Французької революції (на короткий час 1791-1810 рр.) І в Росії після Жовтневої революції 1917 р. (Декрет від 18 листопада 1920 року). Таким чином, Радянська Росія стала першою країною, де відбулася легалізація аборту. Аборти через загрозу вимирання країни в 1936 році забороняються, але незабаром (1955 р.) легалізуються знову. Після російської революції хвиля лібералізму захлеснула весь світ. У США з’являється Американська ліга з контролю над народжуваністю (ABCL – American Birth Control League). Засновниця – Маргарет Зангер.

Згодом Ліга з контролю над народжуваністю була перейменована в МФПС, Міжнародну федерацію планування сім’ї (IPPF – International Planned Parenthood Federation). МФПС має філії майже в усіх країнах світу і використовує розроблені М. Зангер ідеї методи геноциду для скорочення народжуваності в країнах, що розвиваються, особливо тих з них, які багаті мінеральними і енергетичними ресурсами.

У більшості країн Європи і Америки не без участі МФПС аборт дозволений: у Швеції (1946), Великобританії (1967), США (1973), Франції (1979) і інших країнах. У деяких країнах аборт заборонений, особливо ісламських та католицьких (Португалія, Ірландія, Польща та ін.)

Доводи про те, що легалізація переривання вагітності необхідна для припинення кримінальних абортів не підтверджуються на практиці. Кримінальні аборти продовжують співіснувати разом з легальними, а загальне число абортів і ускладнень різко збільшується.

Численні ускладнення після абортів спостерігаються в 90% випадків і носять безповоротний характер, аж до смертельного результату: зараження крові, перитоніт, втрата крові, ДВЗ (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові), шоковий стан, рак молочної залози та ін. Найбільш частим ускладненням після штучного аборт є безпліддя і постабортний синдром (ПАС) – комплекс психічних ускладнень, який не затихає з роками.

До віддалених наслідків аборту відносяться різні онкологічні захворювання, гнійні запалення придатків, стійке порушення менструального циклу, невиношування плоду (народження недоношених дітей) і безліч інших. В основному через аборт близько 20-25% подружніх пар безплідні. Особливо небезпечний аборт для молодих жінок які ще не народжували. Після проведення аборту жінка в будь-якому випадку не зможе народити здорових дітей.

Можливо, Вам буде цікаво:

Мама, позволь мне жить

Лікар-консультант — Tue, 08 Sep 2009 16:18:38 +0000

“Мама, позволь мне жить … Ты – моя единственная мама. Я люблю тебя с самого начала, потому что живу в тебе. В нас течет одна и та же кровь. Я слышу каждый удар твоего сердца. Не убивай меня! Я должен жить, пусть и не с тобой, но ради тебя. Когда ты будешь одинока, всеми покинутая и несчастная, я тебя найду, позабочусь о тебе, прижму к сердцу. Согласись только послушать. Позволь мне жить … и ты об этом никогда не пожалеешь!”.

Если бы все обречены дети смогли заговорить, то, наверное, именно это они бы сказали своим родителям. Вряд ли кто из них выбрал бы для себя смерть. Аргумент «это еще не человек», наверное, самый распространенный. Именно так считают некоторые молодые люди в свое оправдание. Каждый пятый аборт делается подростками до 18 лет, не задумываясь в таком возрасте о последствиях. Но аборт – это одна операция, которая проводится при отсутствии болезни, но вредит здоровью не меньше. На каждой стадии беременности он является убийством ребенка и часто приводит к тяжелым последствиям: болезни, а иногда и смерти женщины.

Шокирует сама процедура аборта. Ведь для того, чтобы получить с матери маленького ребенка, ее разрывают на части еще в утробе. Специальным инструментом врач берет ручку, ножку или другую часть тела ребенка и отрывает ее. Это повторяется снова и снова до тех пор, пока весь ребенок не будет разорвана на куски. Позвоночник должен быть сломан, а череп раздроблен, чтобы их можно было удалить. Медсестра собирает все частицы этого тельца и проверяет, ничего ли не осталось в лоне матери … В дальнейшем они направляются на свалку.

Больше всего ужасает то, что нерожденный ребенок чувствует боль так же, как и рожденный. Уже на седьмой неделе у него присутствует болевой рефлекс. Сильнейшую боль ребенок испытывает при «солеамиценозном» аборте. В утробу подается концентрированный раствор соли. Ребенок глотает этот раствор, обжигается им и начинает чувствовать невыносимую боль. Если не будет осложнений, на следующий день мать родит убитого ребенка. И теперь можно говорить, что «это» не человек? В его маленьком, меньшем за кулачок, теле уже есть сердце, и оно бьется, а примерно через месяц после оплодотворения у него появляются ручки и ножки. И пусть это очень маленький, но уже человек.

По статистике, через несколько лет количество абортов приведет к тому, что и без того низкая рождаемость достигнет критической точки. Защитите свое будущее, ведь в ваших руках жизнь маленького человека.

Вспомните об этом, когда перед вами встанет выбор … И поверьте, что у нерожденных детей тоже есть слезы …

Анна СОЛОВЬЕВА, ученица 11-А класса Винницкой СОШ № 8